П’ять сценаріїв війни: чого очікувати на фронті у 2025 році та чи можливі переговори з РФ.

П'ять сценаріїв війни: чого чекати на фронті в 2025 році та чи можливі переговори з РФ

Росія вже більше року проводить наступальну кампанію на фронті. Водночас західні лідери все частіше закликають до необхідності переговорів і завершення війни. Новообраний президент США ще до своєї інавгурації заявив, що зможе це зробити.

Що буде з війною в 2025 році – у матеріалі військово-політичного оглядача РБК-Україна.

Війна в 2024 році розгорталася не на користь України. Затримка у допомозі від головного союзника – США – разом із проблемами безпосередньо у військах не дозволила стримати тиск Росії. Москва вже більше року проводить наступальну операцію і має в ній повзучий прогрес.

У заявах західних лідерів та представників нашої влади прямо або опосередковано читається, що війна, мабуть, як ніколи близька до кульмінації – можливо, вона вже почалася. Однак вона може бути не такою, на яку розраховували багато з нас у 2022 або ще в 2023 році.

Чого чекати в найближчі місяці

Росія зараз концентрує зусилля на захопленні південної частини Донецької області – ділянки, де окупаційні війська після захоплення Авдіївки досягли найбільшого прориву за півтора року. Найважчі напрямки фронту – район Великої Новосілки та Курахово.

Перший – звідки українські сили рухалися під час контрнаступу в 2023 році, зараз знаходиться в напівоточенні. Північніше Великої Новосілки росіяни перерізали дві дороги від міста. Південніше окупантам вдалося повернути контроль над частиною населених пунктів вздовж річки Мокрі Яли, які українські війська звільнили в 2023 році. Паралельно з цим наші підрозділи, які оборонялися там у селі Макарівка, опинилися під загрозою оточення.

Курахово – важливий вузол оборони ЗСУ на півдні Донецької області – вже майже під контролем агресора, за винятком території Курахівської ТЕС. Складна ситуація і на південь від нього – в районі так званого курахівського "мішка".

Далі фокус ворога, у разі захоплення Курахово, найімовірніше, зсуне на Покровськ. Найближчі позиції противника від цього міста – в шести кілометрах з півдня і сходу. У наступні місяці окупанти зосередяться на тому, щоб підійти до цього міста ще й з півночі, з району Гродівки, і, можливо, ще й з південно-західного напрямку, створивши умови для напівоточення міста. Тільки після цього росіяни перейдуть до лобових атак.

Два інших складних ділянки – район Торецка та Часового Яра, в межах яких вже кілька місяців тривають бої. Захоплення цих двох міст укладається в план противника з окупації північної частини Донецької області. У разі окупації Торецка та Часового Яра ці дві групування противника будуть тримати курс на Константинівку, а після – на Слов'янсько-Краматорську агломерацію. Хоча операція з захоплення цього ділянки поки на дуже ранньому етапі.

Для окупації цієї агломерації росіянам потрібно "вирішити" ще принаймні кілька складних завдань на північ від неї. Перша задача – це захоплення всього лівобережного берега Оскола на Куп'янському напрямку, звідки ворог вздовж річки міг би розвинути рух на південь, маючи прикритий фланг. Противник ще місяць тому прорвався до берегів Оскола, але розширити це вклинення під контратаками наших військ з тих пір так і не зміг.

Друга ще нерозв'язана агресором задача – захоплення плацдарму в районі Святогірська та Лиману, звідки він вже хотів наступати на Слов'янськ у 2022 році і контроль над якими він втратив восени того ж року під час нашого контрнаступу. І третє перешкода для росіян – це існування нашого Северського виступу, який поки можна вважати найстабільнішим ділянкою фронту, хоча і в останній час там кілька пожвавилися атаки з боку ворога. Тобто бої за Слов'янсько-Краматорську агломерацію поки не виглядають близькою перспективою.

Окремий плацдарм, де також тривають складні бої – Курська область. Російські та північнокорейські військові атакують цей плацдарм з різних сторін: з північного заходу, з північного сходу та з південного сходу. Солдати КНДР змогли підійти до Малої Локні та вдертися в Плехово, чого раніше не вдавалося російським підрозділам. В цілому, за інформацією видання, наші військові поки контролюють у Курській області 45% від тієї території, яку утримували на піку. Крайній дедлайн, який був поставлений Кремлем щодо повного витіснення української армії – 1 березня.

Загрозливими залишаються ще два ділянки на півдні України. Кілька обізнаних джерел видання підтвердили, що Москва не відмовилася від ідеї почати наступ в Запорізькій області та піти на Херсон. Причому, за їх словами, готовність до наступу на правобережжі Херсонщини у ворога вища, ніж до активізації на Запоріжжі.

Наші військові очікують, що головний удар тут може припасти на район П'ятихаток паралельно Дніпру – це зона відповідальності ГВ ворога "Дніпро". Але в той же час вони не виключають дій ворога неподалік Гуляйполя. Що стосується Херсонщини, яка також входить у ГВ "Дніпро", то окупанти вже здійснювали спроби почати дії в напрямку правобережжя Дніпра. Остання – на минулому тижні, російські ДРГ намагалися прорватися до Антонівського мосту зі сторони Олешок. Ці спроби були відбиті.

Співрозмовники видання вказують, що рішення про наступальні дії на Херсон вже прийняте. Курирувати цю операцію буде командувач повітряно-десантними військами РФ Михайло Теплинський. За даними РБК-Україна, для участі в наступальних діях може бути залучено близько 4 тисяч штурмовиків. Це зокрема 61-а окрема бригада морської піхоти РФ, а також десантура, наприклад, 7-а десантно-штурмова дивізія ВДВ. Символічно, що саме десантники восени 2022 року відступали з Херсонщини. При цьому напрямків атак може бути два: одне – північніше, неподалік Нової Каховки, друге – південніше Херсона.

Початок активних дій окупантів безпосереднь