Скасували підписання угоди про рідкоземельні елементи між Україною та США.

Україна та США не підписали угоду про рідкоземельні метали, як планувалося спочатку. Церемонію підписання скасували.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Sky News та The Guardian.

За даними видання, в одному з приміщень Білого дому вже "все підготували" до підписання угоди про рідкоземельні метали. Але плани змінилися після перепалки між президентом України Володимиром Зеленським та президентом США Дональдом Трампом.

При цьому представник Білого дому розповів, що Україна вирішить, чи можна перенести зустріч, поки Зеленський залишається в США.

Як виникла ідея і які умови спочатку висували США

У жовтні 2024 року президент Володимир Зеленський представив український план перемоги, в одному з пунктів якого говорилося, що в Україні зосереджені природні ресурси, зокрема критично важливі метали вартістю в трильйони доларів США.

Він зазначив, що родовища критичних ресурсів разом із глобально важливим потенціалом України в виробництві енергії та продовольства є одними з ключових захопницьких цілей Росії у війні.

Йдеться, зокрема, про уран, титан, літій, графіт та інші стратегічно цінні ресурси. Президент заявив, що Україна пропонує США разом із певними партнерами, зокрема ЄС та іншими партнерами у світі - укласти спеціальну угоду про спільний захист наявних у країні критичних ресурсів, спільне інвестування та використання відповідного економічного потенціалу.

При цьому, як писало Financial Times, цей пункт був фактично розроблений для Трампа і мав його зацікавити. Що в підсумку і сталося. Американський президент швидко підхопив цю тему, але почав просувати її в максимально вигідному для себе руслі.

Так, на початку лютого голова Білого дому заявив про намір домовитися з Києвом про угоду, яка б забезпечила доступ США до рідкоземельних металів України. Трамп заявляв, що хоче "відшкодувати" надану Києву допомогу, обсяг якої, за його словами, нібито становить "500 млрд доларів". Пізніше цю цифру він зменшив до 350.

11 лютого початковий варіант угоди привіз до Києва міністр фінансів США Скотт Бессент. Вимоги з боку США включали 100% володіння інвестиційним фондом і суму в 500 млрд. Глава держави відмовився підписувати такий документ, зазначивши, що він не відповідав українським інтересам.

Зеленський пояснив, що надана США допомога становила не 500 і не 350 млрд доларів, а близько 100 млрд. Більше того, він додав, що Київ не визнає її як "борг", адже домовився з тодішньою адміністрацією президента США Джо Байдена, що це була грантова допомога.

Це викликало критику у Вашингтоні, після чого були різкі заяви Трампа на адресу Зеленського. Проте, згодом українській та американській стороні все ж вдалося доопрацювати документ, який став прийнятним для Києва.

"Для нас дуже важливо, що в тексті немає згадок про борг України. Ні 500 мільярдів, ні про якісь інші борги. Крім того, вдалося прибрати пункт про відшкодування наступної майбутньої допомоги 2 долари за 1", - заявив спікер МЗС України Георгій Тихий.

В чому суть угоди і що буде далі

Як розповів прем'єр-міністр Денис Шмигаль, документ називається "Угодою про встановлення правил і умов інвестиційного фонду відновлення України". Фактично це попередній договір, який передбачає юридичну дію.

Документ передбачає створення Інвестиційного фонду для розвитку та відновлення України. Але те, як саме буде працювати цей фонд, буде узгоджуватися на наступних переговорах.

Перше рамкове угоду передбачає, що Україна буде вносити в фонд 50% усіх надходжень, отриманих від майбутньої монетизації всіх відповідних природно-ресурсних активів, які є у державній власності, а також відповідних об'єктів інфраструктури України.

США також зі свого боку будуть робити відповідні внески. Цей фонд буде інвестувати ці кошти від України, від США в розвиток України, в відновлення, в безпеку. Фондом будуть управляти уряди обох країн. Усі рішення будуть прийматися лише за рішенням обох учасників. Зазначається, що українські надра та ресурси належать Україні і не передаються Штатам.

За словами Шмигаля, у документі прописаний пункт про гарантії безпеки. У ньому йдеться, що це попереднє угоду входить в архітектуру угод, які вже підписані з США.

У разі підписання угоди сторони повинні будуть створити делегації для напрацювання проекту наступної, більш детальної угоди, яку оформлять як міжнародний договір. Документ вимагатиме затвердження урядом і парламентом. В цьому більш широкому угоді буде прописана вся конкретика, як буде працювати цей фонд.

"Наступні кроки - це підписання та створення відповідної делегації, яка буде затверджуватися урядом. Вона отримає відповідні директиви. Далі буде відбуватися міжурядова робота щодо напрацювання проекту про створення інвестиційного фонду", - розповідав Шмигаль.

Проте головним аспектом для України в співпраці з США залишаються гарантії безпеки. Як писало видання Economist з посиланням на джерело в українському уряді, що Зеленський не має наміру підписувати наступну угоду з США про корисні копалини, яка настане після рамкової, якщо вона не міститиме більш широких гарантій безпеки з боку Вашингтона.