«П'є, поки є що пити»: як борються з алкоголізмом в ЗСУ.
Різниця між «випити» та «напитися»
Комусь може здатися гарною ідеєю змусити підлеглого вивчити, як «Отче наш», четверту статтю Дисциплінарного статуту ЗСУ, що забороняє «вживати алкоголь під час виконання обов'язків військової служби».
«Якщо він хоче випити, то плює і на Статут, і на командира, і на товаришів, і на бойове завдання», — говорить командир роти Дмитро.
За його словами, не допустити алкоголь на позицію — нереально. Тому що у командира немає часу, ні можливості перенюхувати кожну пляшку з етикеткою мінеральної води.
«Була ситуація: я за продовольством відправляв перевірену, надійну людину. Він одного разу привіз хлопцям посилки з пошти. Ніяких пляшок алкоголю не було. А хлопці напилися. Я до їх мінералки — а там такий самогон, що горів не гірше машинного масла.
Інший випадок: ціла позиція запила, троє чоловіків. Я почув, як вони по рації говорять, і зрозумів, що їх потрібно виводити. Пришлося під вогнем з тієї позиції їх забирать, посилати туди інших бійців. А було, що замість запившого я відправив на позицію іншого бійця — і він загинув. Звісно, це не п'яниця його вбив, але хлопець через нього загинув», — розповідає Дмитро.
Водночас, він не вважає алкоголь абсолютним злом.
«Мені здається, що по 50 грамів, аби спокійно заснути, приймають до 70% особового складу. Але випивка від випивки відрізняється. Один прийняв, виспався — і вранці готовий до виконання будь-якого завдання. А інший без 100 грамів вже й піднятися не може. Ось з такими якраз проблеми. Тому що вони п'ють, поки є що пити, а є що — завжди», — пояснює командир роти.
Головний сержант 93 бригади Олег вважає, що людина, яка не зловживала спиртним до мобілізації, в армії алкоголіком не стане. За його спостереженнями, до 80% армійських п'яниць — саме ті, хто систематично пив у цивільному житті.
Так, людина може і одноразово напитися — від страху, після тяжкого бою, від величезного стресу, коли втрачає товариша. Але це буде, щоб якнайшвидше розслабитися.
«Була маса випадків, коли хлопці напивалися після пережитого. Я такий же. Коли-то під Бахмутом, коли нарешті вийшли до своїх, ми пили два чи три дні. Я хлопцям дозволив і сам пив. Все було без ексцесів. А потім сказав: все, сьогодні ще я вас не трогаю, але вже не наливайте, а завтра, щоб всі були красунчиками. Ясно, що хтось мене не послухав, доливав, але на строю вранці на наступний день все було нормально», — розповідає Олег.
«Як командир, який сьогодні дозволяє напитися в гівно і п’є разом з усіма, завтра починає карати за випивку? Яка в цьому логіка? — запитую.
«Життєва логіка», — відповідає він мені.
Головний сержант впевнений, що відповідальні люди, та ще з командиром, якого поважають, завжди зможуть вчасно зупинитися і не перейти межу, за якою в підрозділі починається алкогольний хаос.
«Авторитет командира дуже важливий. Ну і ще — якість особового складу. Якщо колектив морально стійкий, то він допоможе командиру впоратися з п'яницями. Але, чесно кажучи, якщо під час формування підрозділу тобі підкинули двох-трьох алкоголіків, то непросто буде навіть хорошому колективу», — говорить Олег.
Щодо дієвості командирського авторитету офіцер 47 бригади Ігор розповів таку історію: «У мене був боєць, дуже хоробрий, у бою вартий десятьох. Раз напився, інший. Я його посадив у холодний підвал, почекав, щоб отрезвів, потім послав на завдання. І вже після завдання з ним поспілкувався. Після цього він перестав пити, взагалі».
Штрафи, договірняк і «дати між очі»
Як кажуть наші співрозмовники, командир має два способи впливу на злостного п'яниці — законний і… інший.
П'яницю, наприклад, вмовляють командир і фахівці психологічної підтримки персоналу. Проводять з ним душевні бесіди, пишуть листи його дружині, батькам і навіть громаді — мовляв, ваш чоловік або земляк регулярно порушує, напивається, ігнорує тощо.
«Буває, що лише загроза розповісти про всі фокуси дружині діє на людину — і він перестає пити. Але частіше всі ці виховні моменти п'яниці не звертають уваги», — говорить офіцер 47 бригади Ігор.
За словами Олега, головного сержанта 93 бригади, одним з способів вмовляння п'яниці може бути домовленість, типу «я з тобою як з нормальним чоловіком» домовляюся: хочеться напитися — пий між виходами на позицію і тихенько спи. Але на позиції не смій.
Однак такі домовленості спрацьовують частково. Зрозуміти, чому командир, який сьогодні дозволяє пити, завтра забороняє, п'яному досить важко.
Якщо не допомагають вмовляння, п'яницю передають Військовій службі правопорядку.
«Там його задувають, визначають рівень алкоголю в крові. Складаються відповідні протоколи. Напився — значить, скоїв адміністративне правопорушення. За нього передбачено фінансове покарання. За перше порушення — зняття з зарплати 17 тисяч гривень. Якщо потрапляє в ВСП повторно, то йдеться і про гауптвахту, і про зняття 100 тисяч бойової премії. Для багатьох це дуже дієвий спосіб впливу, адже сім'я залишається без засобів», — розповідає Олег.
Але для деяких цей спосіб, як мертвому припарки. На свої ж гуляє. Тоді командир вдається до інших засобів впливу.
«Якщо він на позиції напився і заважає виконувати завдання, його потрібно утихомирити — зв'язати і дати між очі», — рішуче рекомендує Олег.
Але погодьтеся, що між цим «між очі» і свавіллям, що процвітало в