Коляда для ЗСУ: Як у Криворовні святкують Різдво (ФОТОЗВІТ)

Напад на росію на Україну вніс свої корективи в традицію колядування. Частина колядників пішла воювати, на їх місце прийшли зовсім молоді хлопці — найменшим колядником цього року був 5-річний хлопчик Даніїл. Наколядовані кошти будуть перераховані Збройним силам України.

Місцем початку коляди є церква Різдва Пресвятої Богородиці, розташована в центрі села. Після різдвяної служби та благословення від місцевого настоятеля отця Івана Рибарука всі колядницькі групи (їх тут називають партіями) з кожного з дев'яти присілків Криворовні стають навколо берези (головної в партії) і співають колядки, повільно рухаючись навколо церкви.

Окрім берези, кожна група колядників обов'язково має свого скрипаля і трембітаря. Всі вони одягнені в автентичний гуцульський одяг, іноді успадкований від попередніх поколінь. Починається і закінчується виступ колядників грою на трембіті.

Після цього колядницькі групи розходяться по своїм околицям, поступово вони мають відвідати з піснями та благими вістями про народження Христа кожен дім у селі. Тому колядки тут тривають приблизно два тижні, а не лише на Різдво, адже коляда в одному домі разом з частуваннями зазвичай вимагає як мінімум години.

На Хрещення колядницькі групи приходять колядувати до дому свого берези. Після цього починається розколяда — всі групи знову сходяться, але вже не біля церкви, а внизу на березі річки Чорний Черемош. Разом співають і танцюють фінальну коляду з плесом, отримуючи благословення на наступний рік.

В радянські часи через заборону традиції коляду в Криворовні водили таємно і лише верхами — частиною села, розташованою високо над річкою, і чужі люди туди практично не добиралися. Активно відновлювати традицію почали в часи Перебудови.

Вперше вся Україна святкувала Різдво за григоріанським календарем — 25 грудня 2023 року. У селі Криворовня за ініціативою настоятеля Івана Рибарука цю традицію ввели роком раніше, щоб святкувати Різдво разом з Європою та світом.

Село Криворовня розташоване недалеко від міста Верховина на Прикарпатті. Датою його заснування вважають 1654 рік. У свій час село було одним з центрів опришківського руху.

В кінці XIX — на початку XX століття в селі виникло і розвилося значне культурно-освітнє та суспільно-політичне рухання. Одним із натхненників цих рухів був письменник Іван Франко, який щорічно з 1900 по 1914 рік приїжджав у село на відпочинок.

Окрім Франка, в цьому селі зупинялися митрополит Андрій Шептицький, історик Михайло Грушевський, художниця Параска Плитка-Горицвіт (в селі є музей художниці, яка прожила тут багато років), письменники Василь Стефаник, Леся Українка, Ольга Кобилянська та багато інших.

Михайло Коцюбинський після відвідування Криворовні та інших гуцульських сіл написав свою знамениту повість «Тіні забутих предків». У 1963 році режисер Сергій Параджанов зняв у цьому селі частину відомого однойменного фільму за повістю Коцюбинського з Іваном Миколайчуком та Ларисою Кадочниковою в головних ролях.