Уроки Мюнхена: яке майбутнє Трамп готує для Європи та чи стало світ ближчим для України?

Про результати, які принесла Україні Мюнхенська конференція з безпеки, чого злякалася Європа, як проходили переговори з американцями та чого очікувати в найближчому майбутньому – в матеріалі заступника головного редактора РБК-Україна Мілана Лелича з Мюнхена.

"Ми прилетіли до Мюнхена в поганому настрої, а відлітаємо вже в значно кращому", – цю фразу РБК-Україна почуло від кількох членів української делегації.

Зміна настрою була зумовлена двома причинами. Перша – перший масштабний особистий контакт з топ-представниками нової американської адміністрації пройшов досить успішно. При цьому протягом тижня події розвивалися досить загрозливо.

Спочатку Дональд Трамп вразив усіх своїм дзвінком Путіну та подальшими коментарями на українську тематику, включаючи анонси нових контактів і навіть повноцінних переговорів з росіянами. Додав тривоги і міністр оборони США Піт Хегсет, який під час своїх виступів у штаб-квартирі НАТО прямим текстом заявив, що членство в Альянсі Україні не світить.

Не можна сказати, що раніше хтось серйозно обіцяв Україні членство в НАТО, але сам факт того, що американський топ-чиновник відкрито говорить подібні речі в досить агресивній тональності, наочно демонстрував – часи змінилися.

"Це така тактика переговорів у Трампа з нами – брати нахрапом, закидати якимись ідеями, ініціативами, анонсами переговорів і так далі: давайте швидко це підпишемо, давайте прямо зараз зустрінемося і все вирішимо і т.д.", – сказав РБК-Україна досвідчений український екс-чиновник на полях Мюнхенської конференції.

Окрім нескінченного потоку заяв від Трампа, ситуацію підігрівали й такі ж нескінченні "інсайди" від західних медіа. І те, і інше доводилося спростовувати організаторам конференції та особисто Зеленському: наприклад, про те, що вже в Мюнхені відбудуться якісь україно-американсько-російські переговори, або що вони відбудуться трохи пізніше, але в Саудівській Аравії.

В практичному плані тиск Трампа вилився в підштовхування України до підписання угоди про видобуток корисних копалин, проект документа на тижні привіз до Києва міністр фінансів США Скотт Бессент.

Американці хотіли підписати його вже в Мюнхені з очевидною мотивацією – це можна було б вигідно "продати" своїй аудиторії в Штатах. Мовляв, на відміну від Байдена, ми не просто відправляємо мільярди в Україну, а навпаки, здійснюємо вигідну угоду.

Перед українською делегацією стояла складна та двояка задача. По-перше, не "прогнутися" під американців занадто сильно – це сприймалося б як ознака слабкості і того, що Україні й далі можна нав'язувати все що завгодно. По-друге, зробити це так, щоб не зіпсувати лише формуються відносини з новою адміністрацією США.

При цьому, за інформацією видання, американська сторона спочатку поставила умову: особиста зустріч віце-президента США Джей Ді Венса з Володимиром Зеленським може відбутися лише за умови, що Україна погодиться підписати перед цим угоду про видобуток корисних копалин.

Але врешті-решт цю умову вдалося зняти, зустріч відбулася і, за оцінкою кількох співрозмовників РБК-Україна, всю цю "перевірку" українська делегація в цілому пройшла. Зеленський особисто пояснив журналістам, що запропонований документ був в цілому одностороннім і не передбачав жодних зобов'язань і гарантій з американської сторони. Отже, його потрібно буде доопрацювати – а від самої концепції Україна не відмовляється.





"Ми обережно показали нашим американським друзям, що у нас також є позиція. З цим угодою вони дали нам лимон, а наша задача – перетворити його на лимонад", – сказав РБК-Україна співрозмовник в українській делегації.

Друга причина, яка дала українським представникам у Мюнхені певні підстави для оптимізму – це те, що Європа, схоже, почала "прокидатися". Для цього їй знадобилася ціла серія рішучих пощечин від команди Трампа, яка на минулому тижні вперше серйозно звернула увагу на європейські справи.

Першим шокував європейську публіку Хегсет, прямо заявивши в Брюсселі європейським союзникам, що США більше не будуть гарантом їхньої безпеки. Після цього в Мюнхені програмну промову виголосив віце-президент Венс, який присвятив її не війні в Україні, і навіть не Близькому Сходу чи, скажімо, китайській загрозі – а проблемам з демократією в самій Європі.

Венс максимально прямо пояснив відкрившим роти від здивування європейцям, що їхні цінності тепер дуже сильно розходяться з цінностями американськими. "Ветерани" мюнхенських конференцій після в один голос запевняли РБК-Україна, що настільки вражених (в оригіналі зазвичай використовувалося більш різке слово) європейців вони не бачили ще ніколи.

Якщо східний фланг ЄС/НАТО вже давно в цілому розуміє, в якому світі він живе, так само як і країни Півночі разом з Великобританією, то для "старої" континентальної Європи заяви останніх днів стали справжнім відкриттям. Перспектива раптово опинитися без американського "парасольки безпеки" їх неподобно жахнула. Як і те, що пресловуте "трансатлантичне єдність", очевидно, існує більше на папері, ніж у реальності.



Виступ віце-президента США Венса на Мюнхенській конференції (Фото securityconference.org)

Виступ Венса, заяви Трампа та інших представників американської адміністрації однозначно стали головною темою обговорень як на офіційних заходах Мюнхена, так і в кулуарах.

"Ранок неділі, а у мене відчуття, що ми на панелі психіатрів. Прагнемо заспокоїтися, вгамувати емоції, намагаємося сказати, що ми не такі вже й погані і робимо все, що можемо. Але, на жаль, це проблема і, можливо, це частина європейської культури – ми постійно намагаємося рефлексувати", – сказав на одній з панельних дискусій президент Латвії Едгарс Ринкевичс.

Реагуючи на стрімкий розвиток подій, прямо на полях М