середа22 січня 2025
ukr-mafia.com

Триліони в надрах. Чому Захід не інвестує в видобуток літію, титану та урану в Україні?

Україна пропонує Західним країнам видобувати корисні копалини стратегічного значення – літій, титан, графіт та уран. Однак на цьому шляху інвестори зіштовхнуться з низкою труднощів. Про те, які запаси корисних копалин має Україна та чи можливо реалізувати цей потенціал, – у матеріалі журналіста РБК-Україна Дмитра Сидорова.
Триллионы в недрах: почему Запад не вкладывает средства в добычу лития, титана и урана в Украине?

Україна пропонує Заходу видобувати корисні копалини стратегічного значення – літій, титан, графіт і уран. Проте на цьому шляху інвестори одразу зіткнуться з низкою проблем. Про те, які запаси копалин має Україна і чи реально залучити цей потенціал, – у матеріалі журналіста РБК-Україна Дмитра Сидорова.

"В Україні зосереджені природні ресурси, зокрема критично важливі метали, вартістю в трильйони доларів США. Це, зокрема, уран, титан, літій, графіт та інші стратегічні та стратегічно цінні ресурси, які посилять глобальну конкуренцію - або Росію та її союзників, або Україну і демократичний світ", - зазначив президент Володимир Зеленський, представляючи План перемоги у Верховній Раді 16 жовтня минулого року.

Фото: Виступ Володимира Зеленського у Верховній Раді (Віталій Носач, РБК-Україна)

Україна пропонує партнерам з США та ЄС укласти спеціальні угоди щодо спільного захисту, інвестування та використання згаданих природних ресурсів. Конкретика пропозицій української влади наведена в секретних додатках, які були передані окремим партнерам.

Деяких могло здивувати таке звернення Зеленського в розпал війни. Проте це не перша спроба запросити інвесторів до видобутку критичного мінерального сировини в Україні. Ще в січні 2021 року президент через Twitter (тепер Х) запрошував Ілона Маска, нинішнього соратника Дональда Трампа, відвідати Україну. Українські запаси літію можуть зацікавити одного з найбільших у світі виробників електромобілів, пояснював тоді ідею Зеленського заступник глави Офісу президента Ігор Жовква.

Більш конкретно про плани видобувати критичні матеріали та створювати продукти з них у червні 2023 року на конференції з відновлення України в Лондоні говорила віце-прем'єр - міністр економіки Юлія Свириденко, маючи на увазі "найбільші в Європі запаси літію, титану та значні запаси інших копалин" в нашій країні. Цей пункт був названий одним з 9 стратегічних секторів, які повинні стати драйверами відновлення України в наступні 10 років.

Уран, титан і графіт вже давно видобуваються в Україні, тоді як видобуток літію все ще залишається на стадії "обговорення". Приверненню ж інвестицій заважають не лише військові ризики. Як мінімум, є потреба в подальшому геологічному вивченні родовищ. Крім того, мають місце заплутані судові процеси навколо прав на розвідку та видобуток корисних копалин. Інвестори також зіткнуться з питаннями землеустрою ділянок, де планується видобуток. Ці проблеми стримували приплив інвестицій раніше, вони нікуди не зникли і зараз.

РБК-Україна звернулося з запитом до Міністерства економіки щодо зацікавленості потенційних інвесторів в українських надрах та проблем, які можуть їм заважати. На момент виходу публікації в міністерстві не надали виданню свій коментар.

Багатство надр

За даними Інвестиційного атласу надрокористувача Державної служби геології та надр, запаси літію в Україні становлять близько третини від підтверджених у Європі (близько 3% світових запасів). Наша країна також входить до п'ятірки провідних держав за обсягами запасів графіту. Крім того, ми в десятці країн за обсягом розвіданих запасів титану, а Стремигородське родовище титанових руд у Житомирській області є одним з найбільших у світі. За запасами уранових руд Україна займає перше місце в Європі та 11-е в світі.

З згаданих копалин на тимчасово окупованих територіях виявилося лише одне родовище та ділянка з запасами літію (в Донецькій та Запорізькій областях відповідно), а також деякі родовища рідкоземельних металів. Більшість родовищ стратегічного сировини залишаються на підконтрольній території, на них можна здійснювати геологоразвідку та видобуток.

"У нас є значні запаси цих копалин. Коли-то ми давали оцінку, що близько 20% світових запасів титану розміщені в Україні, просто вони на різній стадії вивчення. Зараз серед європейських країн титанове родовище розробляє тільки Норвегія. По графіту та літію - у нас також є значні запаси. Ми вже давно видобуваємо уран", - пояснила РБК-Україна завідувачка відділом геології корисних копалин Інституту геології НАН України, доктор геологічних наук Єлена Ремезова.

В Україні також є запаси і іншої критичної сировини: марганцю, заліза, золота, свинцю, цинку, кобальту, нікелю, міді, цирконію тощо.

Виклики для інвесторів

Українські запаси стратегічної сировини вже розробляють відомі гравці, як турецька компанія ONUR Group (також займається будівництвом доріг) та українська BGV Group (засновник - Геннадій Буткевич, співвласник мережі магазинів "АТБ"). Проте для залучення нових інвесторів, особливо з Заходу, існує чимало перешкод, які потребують вирішення.

В Україні є геологічна інформація по стратегічним корисним копалинам, таких даних багато, але вони були отримані ще в радянські часи і потребують уточнення. В останні роки для зручності інвесторів Держгеонадра оцифрувала багато інформації, створила додаткові карти. Проте, поки все ще діє архаїчний (з часів холодної війни) заборона на публікацію кількості запасів літію, титану і урану.

"Спілкуючись з інвестором, державний службовець не має права надати інформацію про обсяг цих корисних копалин, що не сприяє довірі та партнерським відносинам. Скасування цих обмежень передбачено низкою міжнародних документів. У мене є надія, що найближчим часом ці обмеження будуть зняті, що суттєво покращить сприйняття України в цій сфері нашими міжнародними партнерами", - сказав РБК-Україна ексглава Держгеонадр (2019-2024) Роман Опімах, додавши, що цими даними ще з радянських часів володіє країна-агресор.

Через високу вартість проекти в сфері надрокористування, як правило, реалізуються за рахунок коштів інвестора - або кредити банків, або шляхом випуску акцій на західних фондових біржах. Спочатку ж необхідно провести оцінку запасів родовища за міжнародною класифікацією, наприклад, австралійською системою JORK. Її