Тест-драйв Toyota Land Cruiser Prado: переваги та недоліки рамного позашляховика.
Toyota Land Cruiser Prado стали справжніми бестселерами українського ринку. Можна навіть вважати, що "Прадо" став синонімом великого та відносно недорогого "джипа". Саме тому, після 14 років виробництва попередника, до новинки з індексом J250 прикута особлива увага. Редакція РБК-Україна Авто ознайомилася з новинкою ближче і визначила кращу силову установку.
У стилі ретро
Новий Prado - це рідкісна і масштабна подія, і в Україні досить очікувана. За останні роки не згадаю автомобілів, які на заправках і парковках супермаркетів викликали купу питань і приводів для діалогів з боку інших водіїв: який двигун, який витрата, наскільки став більшим...
З першого погляду помітно, що новий Prado виявився брутальнішим і масивнішим за своїх попередників. Хоча це не стало несподіванкою: на напрям розвитку дизайну натякнув родич Lexus GX, дебютувавший на пару місяців раніше. Варто зазначити, що лобове скло тепер встановлено ближче до вертикалі, замість плавних обводів - різкі кути і плоскі поверхні. Незважаючи на це, аеродинаміка авто просчитана непогано: у сніг і дощ бічні передні вікна залишаються чистими, забруднюється тільки лобове і бічні дзеркала.
Дизайнери явно вирішили використати славу моделей з минулого. Наприклад, в оформленні передка і корми чітко простежується дизайн моделі Land Cruiser 60 (1980-1992 роки). Причому для нового Prado навіть підготовлено два варіанти дизайну - з прямокутними або ностальгічними круглими фарами. Сразу підкреслимо - на українському ринку другий варіант офіційно продаватися не буде.
На новій платформі позашляховик помітно підріс у габаритах - і тепер лише трохи поступається "трьохсотому". Так, довжина зросла на 100 мм (до 4925 мм), ширина - на 95 мм (до 1980 мм). Висота також стала більшою на 20 мм (1870 мм). Зручно, що у п’ятій двері збереглася можливість окремо відкривати заднє скло.
Тестовий автомобіль був оснащений 20-дюймовими колесами. Хоча в базових версіях можуть бути й варіанти на 18 і 19 дюймів.
Класика панує класика
Інтер’єр моделі наповнений духом ретро, але це не критика, скоріше комплімент. У 2025 році, коли більшість автовиробників віддають перевагу мінімалізму і обмежуються установкою в салоні пари-трійки великих екранів, з яких пропонують керувати всіма "комфортними" опціями, приємно і незвично бачити автомобіль з безліччю різних кнопок, перемикачів і шайб. Вдвічі радує той факт, що все це різноманіття досить грамотно розставлено з точки зору ергономіки.
В цілому за кермом японського позашляховика відчуваєш себе комфортно. Крісло водія і рульова колонка мають широкий набір регулювань. Хіба що в дальній дорозі з часом може не вистачати регулювання жорсткості бічної підтримки.
Функціонал, який може знадобитися водієві в дорозі, знаходиться буквально на кінчиках пальців. Включення підігріву або вентиляції сидінь винесено на окремі клавіші, так само як і налаштування клімату. Режими руху переключаються шайбою на центральній консолі, а для позашляхових помічників "пробиратися" в електронні меню не потрібно.
Деяких може засмутити простота і невеликий набір варіантів графіки цифрової панелі приладів, але з її функціоналом - повний порядок. Секції всередині тахометра і спідометра, а також центральна частина дисплея налаштовуються і можуть відображати безліч різних показників, починаючи від витрати пального і закінчуючи компасом і кренами кузова.
Пасажирам другого ряду передбачена своя кліматична система, власний підігрів і кілька розеток USB-C, підстаканники в підлокітнику і тримачі для пляшок у дверях. Але в порівнянні з переднім рядом, задній диван більш жорсткий, і охоче передає деякі недоліки дороги.
Багажник LC Prado не можна назвати дуже багатим на функціональність. Але варто зазначити, що тут є наявність 220-вольтової розетки і гачків, на які кріпиться сітка. На перший погляд, місця в багажному відділенні досить багато, однак заявлений об’єм для п’ятимісної версії становить всього 408 літрів. Шторці не завадив би автоматичний режим складання, як на європейських кросоверах і позашляховиках. Під підлогою знайшлося місце для органайзерів, а запаска закріплена під автомобілем зовні.
Що приховано під капотом
Очікувано, що новий Prado зберіг рамну конструкцію, але в основі авто тепер лежить та ж платформа GA-F, що у старшої моделі Toyota Land Cruiser 300. Причому навіть колісна база у них однакова. Нова рама на 50% жорсткіша попередньої, а загальна жорсткість всієї конструкції разом з кузовом зросла на 30%.
На українському ринку авто доступно з парою двигунів. Основним вважається турбодизель на 2,8 літра моделі 1GD-FTV (205 к.с., 500 Нм): в парі з ним працює "автомат". Саме цей дизель і встановлений на тестовому позашляховику. У ході першого знайомства з автомобілем на презентації ми випробували бензинову турбочетвірку на 2,4 літра серії T24A-FTS: вона видає 285 к.с. і 430 Нм, з нею працює восьмиступінчастий "автомат". Цей мотор вважається флагманським.
Конструкція шасі попередня: незалежна підвіска двох важелів спереду, неразрізний міст ззаду, але вертикальний хід коліс збільшений. Prado має пружинну підвіску з пасивними амортизаторами, передній стабілізатор поперечної стійкості може розмикатися на бездоріжжі. Заявлений дорожній просвіт - 220 мм, кут заїзду - 30 або 31 градус (в залежності від комплектації), кут виїзду - 22 градуси.
Також на авто збереглася трансмісія з постійним повним приводом, міжосьовим диференціалом і пониженим рядом передач. Prado штатно має блокування "центру" та заднього міжколісного диференціала. Нікуди не подівся і фірмовий позашляховий круіз-контроль під назвою Crawl Control.