Чи зможе Україна найближчим часом стабілізувати фронт, і що чекає на нас далі у війні?
Росія з нового року активізувала штурми на кількох напрямках. Наразі її пріоритет – битва за Покровськ та витіснення українських військ з Курської області. Чи здатні Сили оборони зупинити наступ окупантів та стабілізувати фронт – у матеріалі військово-політичного оглядача РБК-Україна Уляни Безпалько.
ЗМІСТ:
Президент Володимир Зеленський на початку року заявив, що завданням Сил оборони в січні є стабілізація фронту. За його словами, це можливо завдяки підготовці нових військових та надходженню нової зброї.
Про стабілізацію фронту говорять і в команді Дональда Трампа. Майк Уолтц, якого обраний президент США планує призначити своїм радником з нацбезпеки, називає це необхідною умовою для укладення мирної угоди з Росією.
Правда, поки українським військовим вдається стримувати окупантів тільки на окремих ділянках. Тим часом ворог веде наступ на восьми напрямках фронту та готується до головної битви найближчих місяців.
Росія посилила штурми та атаки
Падіння Угледара в жовтні минулого року різко погіршило становище наших військ на всьому півдні Донецької області. Одна група ворога від Угледара вирушила на північ – допомагати захоплювати Курахове, інша – звернула на захід, для наступу на Велику Новоселку.
У грудні росіяни підійшли до Великої Новоселки з півночі та сходу, а вже на початку цього року вони, ймовірно, вийшли й на південні підступи до міста, захопивши село Нескучне.
Нещодавно окупанти також завершили захоплення Курахового. Зараз українські підрозділи зберігають контроль над невеликим виступом в районі населеного пункту Дачне – це західніше Курахового. Але дуже ймовірно, що найближчим часом нашим військовим доведеться й звідти відійти – до Константинополя – через загрозу оточення.
Як раніше прогнозувало РБК-Україна, рішення "питання" Курахового дозволило росіянам переключити фокус на Покровськ. Їхня мета – створення оперативного оточення навколо міста.
Наступ росіян на Покровськ (карта: DeepState)
Терміни початку битви безпосередньо за Покровськ залежать вже не стільки від росіян, скільки від стійкості наших військ на цьому напрямку. Багато хто прогнозував втрату цього міста ще до кінця вересня, однак окупанти все ще знаходяться як мінімум в чотирьох кілометрах від нього. Очевидно, що саме район Покровська стане епіцентром боїв на найближчі місяці.
На південь від цього міста окупанти перерізали дорогу на Межеву. Це одна з двох доріг, що з'єднує Покровськ з Дніпропетровською областю. Крім того, ворог, здається, планує перерізати й другу трасу – що веде на Павлоград, і підійти до Покровська ще й з заходу.
На початку року противник активізував також і правий фланг своєї групи на Покровському напрямку, де він почав пробиватися до дороги Т0504 (Покровськ - Константинівка) в районі Воздвиженки. За даними видання, одна колона ДРГ нещодавно змогла доїхати до цієї траси, але була розбита. І хоча Т0504 вже не використовується для забезпечення Покровська, однак фізичний контроль над цією трасою відкриє окупантам шлях до північно-східних околиць міста.
Вихід до цієї траси створює ризики для ще одного вузла оборони українських військ на Донбасі – Константинівки. Це місто, в свою чергу, стоїть на шляху агресора до Слов'янсько-краматорської агломерації. Бої і за Торецк, і за Часовий Яр, і за Куп'янськ, і за Лиман – складові цього ж плану – створення умов для окупації Слов'янська і Краматорська.
І в Торецку, і в Часовому Яру ситуація за останні тижні помітно ускладнилася. Росіяни захопили більшість території Торецкої агломерації. У самому місті українські підрозділи продовжують утримувати оборону на кількох териконах. У разі повної окупації Торецка ворог зможе рухатися як в сторону Константинівки, так і на північ – до Часового Яру.
Там росіяни змогли за останні тижні захопити мікрорайон Північний і просунутися на території вогнетривкого заводу. Українські військові зберігають контроль над центральною та південною частиною міста.
На Куп'янському напрямку армія ворога продовжує широким фронтом наступати до річки Оскол. Противнику вдалося створити плацдарм на правому березі річки, звідки він, одночасно зі своєю "лівобережною" групою, має намір вести наступ на Куп'янськ. Більше успіхів ворогові вдалося досягти південніше, в районі річки Жеребець, де він прорвав нашу оборону в районі Іванівки і вийшов на західний берег цієї річки.
Слов'янсько-краматорська агломерація (карта: DeepState)
Подальші цілі противника тут – наступ на Терни, Торське та Лиман. Більш глобальний план – встановлення спільно з "купянською" групою контролю над усім північним берегом Северського Донця, починаючи щонайменше від тієї точки, де в нього впадає Оскол. А вже звідти – рух до Слов'янська. Зараз це не виглядає загрозою на найближчу перспективу.
Ситуація в Курській області та що буде далі
У Курській області ворог також розпочав четвертий етап свого наступу, щоб відтіснити звідти ЗСУ. Цей етап виявився для них більш успішним, ніж усі попередні спроби. Не в останню чергу – завдяки участі солдатів КНДР. Ворожі війська тиснуть на наш плацдарм майже по всьому периметру "курського фронту". За останні тижні росіяни змогли відновити контроль над Новоіванівкою та підійти до Махновки, що всього в 2 кілометрах на схід від Суджи. У всіх цих діях одна мета – змусити українські війська скорочувати лінію фронту, зжимуючи цей плацдарм.
На початку січня Сили оборони також намаг