Скільки Путін витрачає на війну та як Захід посилює тиск на економіку Росії.
Економіка Росії вже три роки фінансує повномасштабну війну проти України. Військові витрати розкручують маховик інфляції, виснажують трудові ресурси і забирають значну частину резервів, які були накопичені в мирний час. Як війна підриває економіку країни-агресора, які проблеми вже неможливо ігнорувати та чи є запас міцності у РФ – у матеріалі журналіста РБК-Україна Дмитра Сидорова.
ЗМІСТ:
Сценарій стагфляції
Три роки війни означають для Росії три роки життя під жорсткими санкціями колективного Заходу. Незважаючи на зусилля РФ щодо обходу санкційного тиску, останнє дає про себе знати і разом з великими витратами на оборону поступово підриває економіку країни-агресора.
За даними Міністерства фінансів РФ, сума витрат на весь сектор держбезпеки і оборони (армія, МВС, спецслужби тощо) з довоєнного 2021 року по 2025 рік (включно) зросла майже в три рази - з 5,9 до 16,9 трлн рублів. У 2025 році ця стаття витрат є найбільшою в структурі федерального бюджету - 41%, це рекордний показник з 1991 року. При цьому в бюджеті на 2025 рік була суттєво скорочена частка соціальних витрат, що є опорою народної підтримки путінського режиму.
Зростання витрат на війну пов'язане не тільки з виробництвом військової техніки та зброї, а також з високими виплатами так званим "учасникам СВО". Військові отримують 400 тисяч рублів одноразової виплати за те, що приєдналися до армії, також їм виплачується зарплата - не менше 195 тисяч рублів на місяць. Крім того, додаткові виплати передбачені від регіонів РФ. У разі отримання легкого поранення військовий РФ може отримати 100 тисяч рублів, середнього - 1 млн рублів, а важкого - 3 млн рублів, а після встановлення інвалідності йому додатково виплачується 1 млн рублів.
Ці суми виплат, помножені на офіційну чисельність армії (2,4 млн осіб, з яких 1,5 млн - безпосередньо військовослужбовці), дають розуміння того, що утримання військового контингенту стало для російського бюджету дорогим задоволенням. Збільшуючи виплати, російська влада намагається залучити якомога більше людей до армії. Разом з тим, вони надають населенню в руки таку грошову масу, яка значно перевищує кількість товарів і послуг у цивільному секторі економіки, що неминуче призводить до інфляції. За інформацією Банку Росії, офіційний показник інфляції почав зростати з квітня 2023 року, і по грудень 2024 року включно він зріс з 2,3% до 8,9%.
"Ключовий виклик для них зараз - це інфляція", - сказав РБК-Україна заступник директора з питань торгівлі цінними паперами інвестиційної компанії Dragon Capital Сергій Фурса.
Невійськовий сектор економіки Росії не може виробляти таку кількість товарів, щоб задовольнити попит і забрати на себе значну грошову масу, яка вливається в економіку. Це пов'язано з дефіцитом трудових ресурсів, які були забрані на війну. На фоні мобілізації частина людей виїхала з країни ще в 2022 році. Також позначаються санкції, через які велика кількість західних компаній у РФ закрила свої представництва і вийшла з країни.
Складається ситуація, коли в економіку надходить великий потік грошей, який розганяє інфляцію, але при цьому падає внутрішнє виробництво. Такий сценарій економісти називають стагфляцією, тобто поєднанням стагнації (падіння виробництва) та інфляції. Цей термін у своїх публічних виступах вже обережно озвучили голова центробанку РФ Ельвіра Набіулліна та гендиректор державної корпорації "Ростех", яка виробляє широкий спектр військової техніки, Сергій Чемезов.
У відповідь на зростання цін Центробанк РФ почав посилювати монетарну політику і піднімати облікову ставку. З липня 2023 року по січень 2025 року включно ставка зросла з 7,5% до 21%. Збільшення ставки мало б стримувати зростання цін, але цього не сталося.
"Поки вони (дії центробанку РФ - ред.) не дають результату. Проблема в тому, що вони не можуть досягти результату, тому що інфляція розкручується не нормальною економікою, а економікою війни, тобто центробанк не впливає саме на військові витрати. Коли він "закручує гайки", це впливає на нормальну економіку, відбувається менше кредитування, що частково впливає на інфляцію, але не впливає на всю економіку, адже, як до цього фінансувалися витрати на війну, так вони і фінансуються. У центробанка обмежена можливість впливати на інфляційні процеси і на кількість грошей в економіці", - пояснив РБК-Україна Фурса.
До чисто економічних додалися ще й політичні проблеми. У грудні 2024 року розглядалися варіанти ще більшого підняття облікової ставки, але політика Банку Росії зіткнулася з масштабною критикою з блоку промислового блоку - керівників підприємств ВПК, металургії, деяких російських олігархів. Тому що зростання ставки веде до збільшення вартості запозиченого капіталу, тобто процентних ставок по кредитах, які залучає промисловість. У Центробанку РФ вирішили не збільшувати градус напруги і на засіданні в кінці грудня зберегли облікову ставку на рівні 21%.
Ресурси для економіки війни
Російський бюджет на 2025 рік складено з дефіцитом у розмірі 1,2 трлн рублів (доходи - 40,3 трлн рублів, витрати - 41,5 трлн рублів). Для Росії такий показник не новий, у 2022-2024 роках дефіцит федерального бюджету перевищував 3 трлн рублів щорічно. Для виконання витратної частини та покриття дефіциту бюджету країна-агресор має Фонд національного добробуту, податкові надходження та друк рубля.
З початку повномасштабної вій