Відновлення з руїн. Як війна вплинула на економіку України та які втрати зазнав бізнес.
Україна втратила сотні підприємств та тисячі гектарів земель під час війни з Росією. Виробництво сталі скоротилося втричі, фонд посівних площ - на чверть, а отримані збитки оцінюються в десятки мільярдів доларів. Які ще втрати поніс бізнес за майже три роки війни - у матеріалі журналіста РБК-Україна Дмитра Сидорова.
Зміст:
За оцінками Київської школи економіки (КШЕ), прямі збитки української економіки від війни склали близько 88 млрд доларів. Це сума без урахування втрати житла, доступу до освітніх, медичних та інших соціальних послуг.
"Ворог також веде війну проти економіки України. Найбільші втрати - це активи нашої промисловості, це частина сільськогосподарської землі, яка опинилася під окупацією, і, звичайно, ми втратили багато енергетичних об'єктів", - говорить РБК-Україна Володимир Власюк, директор державної компанії "Укрпромвнешэкспертиза", яка проводить маркетингові та аналітичні дослідження в економіці.
Найбільший удар - по промисловості
Серед галузей промисловості найбільше постраждала металургія, зазначається в звіті КШЕ. Зазнали суттєвих руйнувань і опинилися під тимчасовою окупацією три великі металургійні підприємства - "Азовсталь", "ММК ім. Ілліча" та Авдіївський коксохімічний завод. Усі три підприємства входять до групи "Метинвест" Ріната Ахметова.
До початку повномасштабної війни "Азовсталь" та "ММК ім. Ілліча" виробляли близько 9-9,5 млн тонн сталі на рік і щорічно експортували цю продукцію на суму близько 5 млрд доларів, звертає увагу Володимир Власюк. "Наш довоєнний експорт усіх товарів складав близько 60 млрд доларів на рік, тому втрата 5 млрд доларів - це досить велика частка", - додав спікер.
Під загрозою захоплення наразі знаходиться місто Покровськ у Донецькій області, в якому розташоване єдине в Україні підприємство "Шахтоуправління "Покровське" з видобутку коксівного вугілля, яке необхідне для роботи металургії. 14 січня група "Метинвест" повідомила, що призупиняє видобуток коксівного вугілля через погіршення безпеки для працівників.
У компанії відзначили, що для забезпечення своїх підприємств коксівним вугіллям попередньо були створені запаси на металургійних заводах, плануються поставки від інших видобувачів, а також "Метинвест" буде постачати вугілля від своєї дочірньої вугільної компанії United Coal Company, яка працює в США. Використання імпортованого коксівного вугілля збільшить собівартість української металопродукції та знизить її конкурентну позицію на світовому ринку.
Говорячи про останнє, слід зазначити, що за даними Всесвітньої асоціації виробників сталі Wordsteel Association, протягом довоєнних 2019-2021 років Україна щорічно виробляла 20-21 млн тонн сталі та займала 12-14 місце у світовому рейтингу. Внаслідок війни виробництво сталі скоротилося в 3,5 рази.
У 2022-2023 роках наша металургія щорічно виплавляла 6,2-6,3 млн тонн і займала 24-25 місця в загальносвітовому заліку. За даними асоціації "Укрметаллургпром", у 2024 році Україна змогла виробити 7,6 млн тонн сталі, що на 22% більше, ніж у 2023 році, виробництво чавуну зросло на 18% - до 7 млн тонн, а обсяг виготовлення металопрокату на 16% - до 6,2 млн тонн.
Україна поступово відновлює обсяги виробництва сталі та чавуну на уцілілих заводах (інфографіка РБК-Україна)
"Це позитивна тенденція, але вона, на жаль, не в повній мірі відображає стан галузі. Ті підприємства, які залишаються на підконтрольних територіях (Interpipe, "АрселорМіттал Кривий Ріг", "Запоріжсталь"), виробляють продукції менше, ніж до повномасштабного вторгнення. У 2023 році вони виробили десь на рівні 50% від показника 2021 року. На це впливають низка факторів, це і безпекові, і перебої з електропостачанням та водою. Падіння світових цін на залізорудну сировину та на сталь", - пояснив РБК-Україна президент асоціації "Укрметаллургпром" Олександр Каленков. Експерт додав, що найзначнішими стримуючими факторами для подальшого відновлення виробництва сталі є збільшення цін на електроенергію та залізничні перевезення, а також згадана зупинка видобутку коксівного вугілля.
Крім того, як зазначив Каленков, суттєво зросла собівартість виробництва всередині країни. Ціна на електроенергію в доларах зросла на 94%, нагадав він. Тариф на передачу електроенергії вже в 2025 році в порівнянні з 2024 роком зріс на 30% - до 686,23 грн/МВт-год. Крім того, для бізнесу подорожчали залізничні перевезення - для залізної руди та вугілля в 1,2-1,3 рази. Лише одним із позитивних факторів, який спрацював у минулому році, стало "відкриття моря".
"Морський шлях почав активно працювати з жовтня-листопада 2023 року. За результатами 2024 року ми вийшли на результат 7,6 млн тонн сталі, але якби всі наші підприємства на контрольованій території виробили той обсяг, який був у 2021 році, ми б отримали 10,5-11 млн тонн", - пояснив президент асоціації "Укрметаллургпром".
Від війни постраждала суміжна з металургією - феросплавна галузь. Виробництво феросплавів - це електрометалургія, відповідно, такі підприємства розташовані, як правило, біля великих електростанцій і потребують багато електроенергії для своєї роботи, розпов