Світ через силу. Як Трамп може змусити Путіна припинити війну та розпочати переговори.

Дональд Трамп та його команда заявляють, що планують завершити війну Путіна проти України. Адміністрація нового президента США вже оголосила ряд загроз і заходів, які вони можуть застосувати проти Росії. Детальніше - у матеріалі військово-політичного оглядача РБК-Україна Уляни Безпалько.

Президент США Дональд Трамп ще задовго до своєї інавгурації неодноразово обіцяв швидко покласти край війні Росії проти України. Ряд заяв, зроблених ним і членами його команди вже після приходу в Білий дім, показує, що він не відступає від своєї риторики.

Після інавгурації Трамп сказав, що Путін руйнує Росію, і тому він повинен укласти угоду. Вже на наступний день, 22 січня, його звернення прозвучало ще більш ультимативно:
"...Я збираюся зробити Росії, чия економіка терпить крах, і Путіну дуже велику УСЛУГУ. Домовтеся зараз і припиніть цю безглузду війну! ДАЛІ БУДЕ ТІЛЬКИ ГІРШЕ", - написав президент США у соцмережі Truth Social.

Ситуація на фронті, схоже, підштовхує українське керівництво до переговорів про завершення війни. Ймовірно, цю готовність Володимир Зеленський дуже переконливо доніс Дональду Трампу під час зустрічі в Парижі. Врешті-решт, на питання про те, чи буде до січня наступного року досягнуто мирну угоду, президент США на саміті в Давосі відповів: "Про це треба запитати Росію. Україна готова укласти угоду".

Майже всі три роки війни в Кремлі говорили про нібито готовність домовлятися, при цьому демонструючи протилежне. Усі варіації умов "миру", раніше висунуті Москвою, більше нагадували примус до капітуляції. Більше того, немає жодних гарантій, що навіть це змусило б Росію зупинитися, а не висувати ще десяток нереалістичних вимог.

Зараз ситуація може змінитися: і у Путіна все йде не так гладко, і в США до влади прийшла команда, яка має більш рішучий настрій закінчити російсько-українську війну.

Больові точки

Росія володіє стратегічною ініціативою на всіх ділянках фронту. Щодня окупаційна армія має поступове, але систематичне просування. Воно дається їй величезними втратами, однак потік контрактників, яких заманюють на війну все більш і більш високими виплатами, дозволяє Москві і поповнювати втрати в армії, і навіть створювати нові підрозділи.

Росії вдається виробляти нове, хоч і не дуже високо технологічне озброєння, БПЛА, ракети і відновлювати стару бронетехніку, яка десь припадає пилом на складах. Якщо нинішній темп просування агресора збережеться – до кінця року він має шанси окупувати всю територію Донецької області.

"Путін бачить, що російська армія продовжує наступати, навіщо тоді, на його думку, починати переговори, якщо їм вдається – нехай повільно, з великими втратами – але просуватися? Він сподівається, що йому вдасться сісти за стіл переговорів на більш успішних умовах. Він сподівається, що у Володимира Зеленського буде ускладнюватися внутрішньополітична ситуація в країні, і намагається всіма силами цьому сприяти. Врешті-решт, Путін просто терпіти не може самі переговори як такі", – зазначає в розмові з РБК-Україна політичний аналітик, який виїхав з Росії в 2014 році, Іван Преображенський.

З іншого боку, в економіці РФ на фоні і внаслідок війни почали проступати помітні тріщини: висока інфляція, постійний ріст ключової облікової ставки і, як результат, висока вартість кредитів. Сюди ж варто додати дефіцит робочої сили в цивільному секторі через те, що велика частина населення залучена до війни та сфери ВПК, а також значні витрати на саму війну, яка з'їдає близько 40% федерального бюджету.

"Економіка Росії перегріта через те, що перейшла на військові рейки. Її ВПК весь закредитований і знаходиться на межі банкрутства. Самі банки в дуже складній ситуації. У Росії не вистачає робочих, як наслідок, спостерігається надмірний ріст зарплат і не тільки в військовому секторі, а в економіці в цілому. "Газпром" також опинився на межі банкрутства. Зараз її головний експортний товар – це нафта. Але і з цінами на нафту у Росії зараз проблеми", – додає Преображенський.

Фактично, є два кути зору на становище Росії. І невідомо, з якою картиною світу живе сам Путін. Багато чисельні економічні прогнози передбачають, що в 2025 році з економікою Росії краще не стане, якщо вона зіштовхнеться з новими зовнішніми потрясіннями – може стати тільки гірше.

В команді Трампа не раз говорили, що будуть домагатися миру через силу. І хоча поки незрозуміло, який конкретно план стоїть за цією ідеєю, у Росії в її нинішньому стані повно больових точок, на які США могли б натиснути.

"Путіна не треба змушувати сідати за переговори про кінець війни – він готовий і він сяде. Сама по собі ситуація в російській економіці, ситуація на фронті, величезні втрати – все це вже змушує Путіна піти на переговори. Тобто Трампу необхідні важелі тиску саме для того, щоб переконати Путіна відійти від своїх попередніх умов. І ці важелі у Трампа є", – вважає опозиційний політолог, емігрувавший з РФ, Аббас Галлямов.

Один з цих інструментів – продовження військової допомоги Україні принаймні на тому ж або навіть більшому рівні, включаючи далекобійне озброєння. Тоді ціна війни для Кремля продовжить зростати, говорить Галлямов.

Ще один шлях, на який звернув увагу Преображенський – Трамп може створювати для Росії зони нестабільності там, де є її стратегічні інтереси – за тим же принципом, як це раніше робив сам Путін. Йдеться про Африку, де видобуток корисних копалин, зокрема – золота, допомагає збагачувати російську казну, про Лівію, Сирію, Центральну Азію, Кавказ, Далекий Схід і Іран.

Третій важіль – це обмежувальні та економічні заходи. Трамп вже погрожував Путіну високими митами, тарифами і додатковими санкціями, якщо мирна угода не буде укладена найближчим часом.

Можливості для посилення тиску на Росію залишаються значними, говорить уповноваж