Хто замість Шольца? Чим завершаться вибори в Німеччині та що очікує Україну?

Цієї неділі, 23 лютого, у Німеччині відбудуться дострокові парламентські вибори. Вони повинні дати відповідь на питання, якою буде подальша стратегія Берліна на фоні російської війни та тиску з боку США. Детальніше – в матеріалі журналіста РБК-Україна Романа Кота.

ЗМІСТ

• Рейтингові інтриги
• Емоційна складова виборів і проблема мігрантів
• Варіанти коаліцій і холодні розрахунки
• Війна і підтримка України

Вибори в Німеччині проходять у неспокійний час. У країні триває політична криза – три правлячі партії (соціал-демократи на чолі з канцлером Олафом Шольцем, "Зелені" та "Вільні демократи") не змогли ані утримати коаліцію, ані знайти відповідь на виклики, з якими стикається Німеччина та Європа. До російської агресії проти України тепер додається жорстка політика нового президента США Дональда Трампа з його прагненням ігнорувати європейські (і українські) інтереси в переговорах з Росією.

Все це робить нинішні вибори важливішими, ніж будь-коли. Новому німецькому уряду доведеться швидко вирішувати нові проблеми і одночасно долати старі. Бажання та наміри для цього є, проте з їх реалізацією не все так просто. Хоча б тому, що це одні з найменш передбачуваних виборів в сучасній історії Німеччини.

Рейтингові інтриги

Після чотирьох років в опозиції "християнські демократи" (ХДС/ХСС) мають великі шанси повернутися до влади. За даними опитування ZDF-Politbarometer, у них зараз найвищі рейтинги – 30%. Далі йде праворадикальна, за оцінками багатьох експертів – неофашистська, "Альтернатива для Німеччини" з 20%, члени нинішньої коаліції, Соціал-демократична партія та "Зелені" – 16% і 14% відповідно.

Водночас інтриги додає те, що вперше за багато років на межі проходження до німецького парламенту аж три партії – Ліві, "Союз Сари Вагенкнехт", який відколовся від "Лівих", і Вільна демократична партія.

Найбільше шансів залишитися в парламенті мають "Ліві", які змогли осідлати хвилю невдоволення соціальною політикою влади, особливо серед молоді. Їх рейтинги останнім часом лише зростають. У інших двох партій – проблеми, говорить РБК-Україна політолог-міжнародник, аналітик Західного Інституту в Познані Віктор Савинок.

"Вільні демократи своїми нинішніми рейтингами платять за участь в уряді Олафа Шольца. З одного боку, видимо, виборці хочуть їх покарати за те, що вони спричинили падіння правлячої коаліції. З іншого боку, в умовах, коли більшість населення стурбоване своїм добробутом, "вільні демократи" обіцяють зниження податків, але перш за все для більш багатих верств. Відповідно, це не знаходить розуміння у більшості населення", – сказав виданню Савинок.

"Союз Сари Вагенкнехт" намагався створити собі імідж "Альтернативи для Німеччини", але з більшим акцентом на соціальну політику. І дійсно, частково це вдалося під час місцевих виборів у вересні минулого року в трьох східних землях Німеччини. Але зараз виборці схильні голосувати за "оригінал", а не за "сурогат". Крім того, в передвиборній кампанії Вагенкнехт концентрується на темах зовнішньої політики, які не так сильно цікавлять населення.

При цьому 28% виборців ще не визначилися, за кого віддати свій голос, свідчать дані ZDF. Ще більш складною ситуацію робить високий інтерес до виборів. 87% респондентів відзначили високу зацікавленість відбувається (на попередніх виборах було 76%), тому слід очікувати і високої явки.

Згідно з опитуванням YouGov від 18 лютого, 13% німців планують ухвалити рішення в найближчі кілька днів, а 7% навіть – у день голосування.

Емоційна складова виборів і проблема мігрантів

Нинішня виборча кампанія в Німеччині відбувається навколо трьох ключових тем: міграція, економіка та безпека, розповів РБК-Україна екс-консул України в Мюнхені, а нині канцлер Українського вільного університету Дмитро Шевченко.

"Влада говорить про те, що вона робила все правильно, що не було інших альтернатив. ХДС/ХСС, звичайно, владу критикує. Протестні настрої серед населення високі, це видно по відсотках рейтингів "Альтернативи для Німеччини", – зазначив він.

Міграційне питання в Німеччині на порядку денному вже давно. До великої хвилі біженців з Сирії в 2015 році поступово додалися інші – з ряду країн Африки, Близького Сходу та Азії. Звичайно, після 2022 року додалися біженці з України. Емоції навколо проблеми мігрантів підбурили й ряд терактів, які сталися в Німеччині в останній час.

Напередодні Різдва виходець із Саудівської Аравії на авто в’їхав у натовп на ярмарку Магдебурга. Загинуло 5 осіб, ще понад 200 отримали поранення. 23 січня в місті Ашаффенбург від ударів ножем загинули двоє, зокрема, дворічна дитина, ще троє людей отримали поранення. Нападення скоїв виходець з Афганістану.

Навіть перед самим початком Мюнхенської конференції з безпеки з безпекою було не все добре. 13 лютого прохач убежища з Афганістану в’їхав у профспілкову демонстрацію, серйозні травми отримали три десятки людей, двоє загинули, в тому числі дворічна дитина.

Традиційно на темі міграції та безпеки заробляла політичні бали ультраправий "Альтернатива для Німеччини". Але цього разу за проблему взялися й християнські демократи. Після теракту в Ашаффенбурзі їх лідер Фрідріх Мерц вніс на розгляд парламенту законопроект, що передбачає ряд жорстких заходів. Серед них дозволення федеральній поліції висилати іноземців, яких влада Німеччини зобов’язала покинути країну.

Проблема в тому, що партія Мерца