Завершення будівництва ХАЕС. Як ініціатива "Енергоатома" зміцнить енергетичну безпеку України.

Національна компанія "Енергоатом" активно розвиває проект добудови третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС. Нові блоки зможуть суттєво скоротити дефіцит електроенергії та почати видавати перші кіловат-години в мережу вже через 2,5-4 роки. Що вже вдалося зробити, на якому етапі реалізації проект знаходиться зараз і про його значення для відновлення економіки — в матеріалі журналіста Дмитра Сидорова для РБК-Україна.

Регулярні відключення електроенергії залишаються звичним явищем для українців, оскільки ситуація в енергосистемі залишається складною через постійні обстріли з боку Росії. Країна-агресор завдає ударів по електростанціям, підстанціям та лініям електропередачі. Внаслідок цього Україна вже третю зиму поспіль стикається зі значним дефіцитом електроенергії. Для вирішення цієї проблеми вкрай необхідно будівництво нових потужностей генерації.

Одним з проектів, в рамках якого планується створити потужне і надійне джерело виробництва електроенергії, є добудова третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС. Цей проект реалізує оператор атомних електростанцій – НАЕК "Енергоатом". У компанії відзначили такі переваги проекту: висока ступінь будівельної готовності зазначених енергоблоків ХАЕС (третього – 75%, четвертого – 28%) та можливість придбати вже готові реакторні установки в Болгарії та добудувати блоки за порівняно короткий термін (2,5–4 роки).

Проект "Енергоатома" відповідає баченню керівництва країни, яке визначило атомну енергетику як пріоритет на майбутнє. Зокрема, про важливість розвитку саме атомної енергетики під час презентації Плану стійкості заявив президент Володимир Зеленський.

"Завдяки своїм можливостям в енергетиці Україна може бути геополітично однією з перших в Європі. Звичайно, це стосується в більшій мірі часу після війни, але передумови для цього ми повинні створити вже зараз. Атомна генерація – наш очевидний пріоритет", – сказав Зеленський, виступаючи в парламенті 19 листопада 2024 року.

Передумови для реалізації проекту

Однією з переваг проекту є той факт, що наявність готових будівельних конструкцій значно знижує вартість кошторису добудови. "Будівництво атомного енергоблока з нуля – дуже дорого, один блок коштує близько 10 мільярдів доларів. Тому, враховуючи високий рівень готовності, буде значно простіше і дешевше добудувати існуючі енергоблоки", – зазначив у коментарі для РБК-Україна голова експертно-аналітичної ради "Українського аналітичного центру" Борис Кушнірук.

До фактора вже готових конструкцій третього та четвертого енергоблоків також варто додати наявність українських висококваліфікованих кадрів і виробництв для завершення будівництва атомних енергоблоків. Таку думку раніше висловив радник голови правління АТ "Київський науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" Юрій Малахов.

"Наша країна має достатню технічну базу і кваліфікованих спеціалістів у галузі проектування, будівництва та експлуатації. Близько 75% обладнання для ХАЕС вироблялося в Україні, і цей потенціал можна відновити. У нас є потужності для виробництва труб, кабельної продукції, насосного обладнання та інших необхідних компонентів. Крім того, важливо зазначити, що саме Київський інститут "Енергопроект" розробляв проект енергоблоків, починаючи з етапу вибору майданчика… У нас є все необхідне для реалізації цього проекту", – сказав Малахов.

Також компанія "Енергоатом" вже знайшла постачальника реакторного обладнання – це Болгарія. "Є домовленість з Болгарією про постачання в найкоротші терміни обладнання ядерних реакторів для цих енергоблоків за більш ніж прийнятними цінами", – говорив у липні цього року в. о. голови правління "Енергоатома" Петро Котін.

Справа в тому, що третій та четвертий енергоблоки були побудовані під реактори типу ВВЕР-1000, єдиним виробником яких на сьогодні є Росія. Проте майже всі працюючі українські енергоблоки побудовані з такими реакторами, більш того, за роки незалежності Україна успішно замінила все російське обладнання, включаючи відмову від покупки російського ядерного пального, перейшовши на співпрацю з альтернативним постачальником – американською компанією Westinghouse.

В рамках цього проекту українська сторона знову успішно знайшла альтернативу укладенню договору з росіянами – це купівля в Болгарії двох реакторів, які вона шість років тому придбала у російського "Атомстройэкспорта" (підрозділ "Росатома"), але так і не використала. Такий підхід дозволяє порівняно швидко побудувати енергоблоки ХАЕС, оскільки немає потреби витрачати час на виготовлення нових реакторних установок і взаємодіяти з країною-агресором.

Водночас "Енергоатом" активно проводить підготовчі роботи на території Хмельницької АЕС, готуючи майданчики третього та четвертого енергоблоків до розгортання більш масштабних робіт. Зокрема, компанія забезпечила будівельний майданчик відповідною спецтехнікою, підрядники готують до роботи необхідне обладнання. Також український оператор залучив до цього проекту американську інженерну компанію Westinghouse, яка є виробником ядерного пального для українських реакторів ВВЕР-1000 і ВВЕР-440. Партнер буде відповідати за аналіз аспектів, які потрібно буде додати до початкового проекту енергоблоків, щоб підвищити їх рівень безпеки.

Свою увагу на питаннях безпеки в коментарі для РБК-Україна звернув головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат економічних наук Іван Ус. За його словами, ймовірність атаки російських дронів або ракет на атомну генерацію сьогодні залишається нижчою порівняно з іншими електростанціями.

"Ми бачимо, що Російська Федерація системно завдає шкоди генерації України, але не чіпає атомну генерацію. Я думаю, це не випадково. Партнери Росії – Китай і Індія – дають зрозуміти країні-агресору, що вона не повинна переходити межі і атакувати об'єкти атомної енергетики. Це означає, що ймовірність атаки на атомні електростанції нижча порівняно з іншими видами генерації енергії. Як на мене, це мотивуючий фактор для будівництва нової атомної генерації", – прокоментував Ус.

Важливим умовою для реалізації проекту є наявність в Україні досвіду добудови атомних енергоблоків в роки незалежності. На цьому раніше акцентував увагу гол