субота22 лютого 2025
ukr-mafia.com

Боротьба за пам’ять: як створюють національне військове кладовище та коли розпочнуться поховання.

З 2022 року в Україні планується створення національного військового меморіального кладовища, яке стане символом вшанування героїв. Які труднощі виникали на шляху до його створення та як виглядатиме меморіальний комплекс – у статті РБК-Україна.
Борьба за память: как создается национальное военное кладбище и когда начнут проводить захоронения.

З 2022 року в Україні планують національне військове меморіальне кладовище, яке стане символом вшанування героїв. Які проблеми виникали на шляху до його створення і як виглядатиме меморіальний комплекс – у статті РБК-Україна.

 

Як обирали місце для військового кладовища

Створення меморіального комплексу, де знайшли б спокій захисники України, обговорювали ще до великої війни. Перші кроки до створення знакового місця пам’яті захисників України були в 2021 році, коли Верховна Рада проголосувала за законопроект 4225, а в травні 2022-го ВР прийняла закон про створення Національного військового меморіального кладовища.

Його хотіли розмістити в урочищі Лиса гора в Голосіївському районі столиці. Це викликало хвилю протестів, особливо з боку екологічних організацій. Говорили, що територія має заповідний статус, а закон забороняє будівництво або інші дії, які можуть завдати йому шкоди. Від будівництва на Лисій горі відмовились, вибравши для спорудження комплексу Биковню під Києвом.

“Коли вибрали Биковню, багато причетних до проекту зітхнули з полегшенням”, – говорить РБК-Україна співробітник одного з установ, знайомий з ходом подій.

Але план у Биковні також не був реалізований. Поблизу розташовані “Биковнянські могили”, де поховані жертви сталінських репресій. Були побоювання, що під час будівництва можуть бути виявлені нові поховання, і тоді роботи зупинили б на тривалий час, щоб почати дослідження та ексгумації. А після врахування санітарних і буферних зон доступна для поховань площа зменшилася б до 50 гектарів, а цього недостатньо для масштабів запланованого меморіалу.

Після зупинки проекту в Биковні багато обурення було з боку родин загиблих героїв, причому критикували в основному саме Мінветеранів, хоча до рішення про місце будівництва причетні багато установ. Після зупинки процесу по Биковні була пауза в комунікаціях, тому що ніхто не міг сказати, де буде нове місце.

Далі вирішили перенести будівництво в село Гатне під Києвом: у 2024 році уряд вибрав ліс поблизу села Мархалівка Київської області як місце для будівництва НВМК.

Чому блокували будівництво в Мархалівці

Рішення зробити місце поховань у лісі на території Гатнянської ОТГ викликало обурення через планову вирубку частини лісу. Дехто навіть приєднався до блокування будівництва. Пізніше з’ясувалося, що частина протестувальників не є місцевими жителями.

З перших днів роботи на об’єкті в Мархалівці регулярно відбувалося фізичне перешкоджання підряднику у виконанні робіт, кажуть РБК-Україна в державному установі “НВМК”.

“Невідомі сторонні особи, які заявляли про небажання будівництва головного військового кладовища країни, блокували проїзди, техніку, намагалися зламати тимчасовий будівельний паркан, не пропускали працівників підрядника, перешкоджали завозу матеріалів на будівельний об’єкт. У зв’язку з цим не раз доводилося викликати працівників поліції”, – додають у держустанові.

Значна кількість таких дій була зафіксована на відео та фото. Після втручання поліції доступ працівників і техніки був відновлений з 1 листопада 2024 року. Але через протести оптимальний час для будівництва перед початком сезонних опадів було втрачено, додають у “НВМК”. Перші поховання загиблих військових, заплановані на другу половину 2024 року, відклали.

Частина жителів села підтримує створення Військового меморіалу, але просить це не робити саме біля їх населеного пункту. “Ми вже це не раз говорили. Хіба не можна було вибрати ділянку, де не потрібно вирубувати дерева? Хіба таких не знайшлося? Я цього просто не розумію. Зрозуміло, що таке кладовище потрібно. Але чому саме тут?”, – говорить РБК-Україна одна з учасниць протестів проти будівництва.

Недопустимо ставити якісь інтереси вище національної пам’яті, зазначає в коментарі РБК-Україна співзасновник асоціації “Сила морської піхоти”, дружина полоненого морпеха 501 ОБМП, який захищав Маріуполь, Алена Скуйбіда.

“Деякі, мабуть, забули, чому так все відбувається. Чому в країні війна і чому важливо створити це кладовище. Багато воїнів втратили свої домівки, їхні рідні також. Їм просто нікуди піти, немає де поховати свого близького. І таке місце є символом героїчного духу для всіх воїнів, які також будуть там збиратися, щоб побути серед своїх товаришів по службі і віддати їм данину поваги”, – говорить вона.

Від критиків звучало, що територія Мархалівського лісу має високий рівень ґрунтових вод, що нібито робить її непридатною для поховань. У підрядної організації були певні технічні виклики, пов’язані з водовідведенням, визнають в НВМК. Технічні експерти узгодили кілька рішень щодо покращення прокладки дренажної системи та робіт з облаштування мереж дощової каналізації.

“Раніше ми повідомляли, що на території НВМК починаються такі роботи, і вони передбачають, зокрема, розробку ґрунту, облаштування оглядових колодязів і прокладку труб на глибині до 4 метрів. Також, випереджаючи можливі маніпуляції, ще до початку цих робіт, ГУ “НВМК” попереджало про високу ймовірність тимчасового стояння вод у місцях розриву ґрунту і роз’яснювало, що така ситуація є абсолютно нормальною для цього технологічного процесу”, – розповідають в ГУ в коментарі виданню.

В держустанові запевняють, що зараз дренажна система і мережа дощової каналізації першої черги будівництва повністю працюють. Вже можна побачити, як штучний водойм на території кладовища поступово наповнюється водою, відводячи її зі будівельного майданчика.

“Моніторинг показує, що система працює ефективно, і вода поступово відходить з тих ділянок, які ще не повністю підготовлені”, – додають співрозмовники.

Тендер на будівництво

Ще одна претензія стосувалася компанії, яка почала отримувати