В останні дні Європа активно обговорює можливість реалізації миротворчої місії в Україні, і проект набирає обертів. Американська газета Washington Post повідомляє, що європейські країни розглядають варіант відправки військових бригад чисельністю від 25 до 30 тисяч солдатів, хоча президент України наполягає на необхідності створити миротворчий контингент з принаймні 100-150 тисяч європейських військових.
Франція та Великобританія вже висловили готовність відправити війська в Україну. Контури цієї військової місії починають чіткіше вимальовуватися після зустрічі лідерів восьми європейських країн у Парижі 17 лютого. На зустрічі також були присутні генеральний секретар НАТО Марк Рютте, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн та президент Європейської ради Антоніу Кошта.
Прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер став другим лідером європейської країни після Емманюеля Макрона, який публічно заявив про готовність відправити війська в Україну для забезпечення її гарантій безпеки в разі припинення вогню. Європейські військові, ймовірно, будуть розміщені в українському тилу, але залишаться в бойовій готовності. Ці війська не будуть знаходитися безпосередньо на лінії фронту, а їх частина може базуватися поза територією України і бути готовою до швидкої перекидання на територію України в разі необхідності.
Франція стала першою країною, яка представила найбільш детальний план, оголосивши про готовність відправити 10 тисяч військових, повідомило видання Washington Post. Європейські лідери наполягають на тому, що Сполучені Штати повинні взяти участь у підтримці миротворчого контингенту в Україні, навіть якщо це буде в форматі C4ISR, який охоплює командування, контроль, комунікації, розвідку, спостереження та виявлення загроз для європейських військ. Згідно з задумом місії, США повинні також надати системи ППО та повітряну підтримку європейському військовому контингенту в Україні.
За інформацією Washington Post, адміністрація Дональда Трампа не виключає такої допомоги, одночасно підкреслюючи складнощі в формуванні оптимального складу миротворчої місії через те, що багато європейських країн не готові залучати свої війська. Дональд Трамп відправив у європейський тур свого спеціального представника з питань України та Росії Кіта Келлога саме для переговорів щодо миротворчої місії, а не для мирного плану, як вважали тиждень тому.
Ще одним важливим компонентом миротворчої місії є пропозиція окремого договору про взаємну оборону між країнами, які братимуть у ній участь. Лідери деяких європейських країн наполягають на тому, що на контингент європейських військ в Україні не повинна поширюватися 5 стаття НАТО, зазначає Washington Post. Головною метою місії є можливість не лише виступати в якості миротворчої сили, але й відповідати на провокації в разі російської агресії.
Для Франції та Великобританії організація місії виглядає простіше, оскільки у них є контингенти в Африці, які можуть передислокуватися в Україну. Німеччина та Польща вирішили дочекатися завершення виборчих процесів, перш ніж виходити з конкретними пропозиціями щодо відправки військ в Україну.
Британська газета Telegraph повідомляє, що капіталізація найбільших британських оборонних компаній зросла після заяв прем'єр-міністра Кіра Стармера про готовність розмістити війська в Україні. Фондовий індекс FTSE 100 провідного британського виробника зброї BAE Systems виріс більше, ніж у інших оборонних підприємств, оскільки ця компанія вже давно залучена в виробництво зброї для потреб Збройних сил України та Збройних сил Великобританії.
Вартість акцій компанії BAE Systems зросла на 6%, що стало найбільшим ростом за останні 18 місяців. Це додало ринкової капіталізації компанії 2 мільярди фунтів стерлінгів. Наразі компанія BAE Systems оцінюється в 40 мільярдів фунтів стерлінгів. Акції інших британських військових підрядників, таких як Rolls-Royce та QinetiQ Group, також зросли на фоні нарощування військового співробітництва з Україною та розмов про можливу відправку британських військ до нашої країни.
Таким чином, конфронтація Сполучених Штатів з ЄС стала каталізатором розмов про забезпечення безпеки України та Європи без участі США, зазначає Telegraph. Це не лише перевірка стійкості європейських альянсів, але й перевірка готовності до нових викликів у глобальній геополітиці, де Америка проявляє прагнення домовлятися з Росією, ігноруючи європейські інтереси.
Паралельно з обговоренням відправки європейської миротворчої місії в Україну Сполучені Штати розглядають можливість виведення частини своїх військ з Східної Європи. Італійський адмірал Джузеппе Каво Драгон, новий голова військового комітету НАТО, в інтерв'ю американському виданню Bloomberg підтвердив, що питання часткового виведення американських військ з Європи активно розглядається.
Зараз в Європі розміщено близько 100 тисяч американських військових, але пріоритети США зміщуються в бік Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Джузеппе Каво Драгон, однак, не вважає, що Америка планує вивести значну кількість військових, а закликає розглядати будь-які зміни з оперативної точки зору. Він висловив впевненість, що європейські сили достатньо потужні, щоб замінити американські в разі необхідності, і назвав сумніви в самозахисті Європи «богохульством».
У свою чергу, журналіст американської газети Financial Times Гідеон Рахман звертає увагу на те, що європейські політики побоюються, що Дональд Трамп може погодитися на вимогу Володимира Путіна вивести американські війська з країн Балтії.
Після промови віце-президента США Джеймса Д. Вэнса на Мюнхенській конференції безпеки, яку сприйняли як напад на європейську демократію, Європа відчула, що залишається наодинці з загрозами своїй безпеці. На запитання, сприймаються чи тепер США як противник Європи, один з високопоставлених німецьких політиків відповів одним словом: «Так».
«Промова Вэнса в Мюнхені була прямим нападом на європейську демократію», — сказав німецький чиновник в розмові з Financial Times.
Ідеологія адміністрації Трампа тепер у багатьох аспектах ближча до Путіна, ніж до Зеленського, вважає журналіст