«Подарунок долі». Як військові вирушають у СОЧ під час навчань за кордоном і кого за це карають.

«Можливості для втечі є завжди»

Двоє військовослужбовців, які побажали залишитися анонімними, поділилися своїм досвідом навчань у Польщі. Обох доставили з українських баз автобусом до кордону з Польщею, який вони перетнули пішки. На польській стороні їх зустрічали партнери та доставляли на навчальні бази. Повернення відбувалося аналогічно.

«Умови цивілізовані, зазвичай покидати базу не можна, але бувають якісь дні екскурсій або централізовані виїзди в магазин. Я добре володію англійською, можу домовитися з інструкторами. Мені довіряли, тому дозволяли вийти прогулятися містом на вихідних», — ділиться Антон (ім'я змінено).

Він додає: «Можливості для втечі є завжди, якщо захотіти». На думку Антона, самовільно покидають службу, зазвичай, новобранці, які приїхали на курс молодого бійця за кордон: «Вони налякані, тому тікають, як тільки випадає шанс».

Інший військовий — Назар (ім'я змінено) — говорить, що у його групи не було територіальних обмежень, тому хлопці їздили до Варшави або Кракова. У будні випускали на вечір, у суботу — після 10 ранку.

«Ніхто з наших не втік, хоча можливості були. Сідаєш у Гданську, пливеш до Швеції — і па-па. Шведи не видадуть. То чи ми такі, чи командування було чудове, але ніхто з наших не втік», — розповідає Назар.

Він зазначає, що у його товаришів, які навчалися з британцями або німцями, було суворіше, з бази так не випускали.

Наприклад, третій військовослужбовець, який проходив навчання у Великобританії, розповів, що кожне відділення, яке складалося з 20 осіб, очолювали два командира — один українець і один іноземець. Вихід за межі навчального центру був заборонений, а під час екскурсій групи перебували під контролем командирів.

«Подарунок долі»

У соцмережі X користувач з нікнеймом «Бовтік», який називає себе військовим, поділився історією свого втечі під час перебування на території Польщі. Його публікації зібрали десятки тисяч переглядів. Хлопець не розкриває своє справжнє ім'я та місце служби, але стверджує, що був бойовим медиком.

За його словами, контракт підписав за півтора року до початку повномасштабної війни «не від хорошого життя». Нібито пройшов бої в Северодонецьку та Бахмуті. Але в 2023 році, як він говорить, патріотизм змінився втомою та відчаєм, через що виникло бажання покинути службу.

Спочатку чоловік розглядав варіант втечі через гори під час відпустки, але відмовився від цієї ідеї. Невдовзі з'явилася можливість поїхати на навчання до Великобританії: «Словом, подарунок долі. Я, поломавшись напоказ, погодився, адже до цього вже їздив (за кордон на навчання — ред.)».

Потрапивши до Польщі, під час пересадки він викинув SIM-карти, видалив дані з месенджерів, а після реєстрації забрав свій закордонний паспорт, викликав таксі та сховався. Перш ніж вирушити далі до Швеції, він нібито через сайт оформив запит на статус біженця в Канаді.

В коментарі hromadske хлопець розповів, що з допомогою знайомих йому вдалося перелетіти на інший континент. Там він майже три місяці чекав рішення щодо статусу біженця та перевірки, чи не загрожує йому екстрадиція. Врешті-решт все завершилося для нього успішно. А тим часом колишню дівчину та сусідів в Україні допитували правоохоронці.

Ми не можемо незалежно перевірити достовірність цієї історії. Молодий чоловік заявляє про свій перехід кордону з Польщею в 2023 році, коли він був у складі 3 прикордонного загону. hromadske направило запит до цього підрозділу, щоб дізнатися, чи відбувалися у них подібні випадки.

«Правоохоронці можуть і не шукати»

У Військовій службі правопорядку відмовилися надати hromadske інформацію про кількість СОЧ під час навчань за кордоном. Однак зазначили, що представники ВСП перебувають на територіях країн-партнерів під час навчань, щоб забезпечувати дисципліну.

Заступник начальника Головного управління ВСП Олександр Грінчук зазначив, що служба, реагуючи на СОЧ, працює спільно з військовою поліцією або жандармерією країн-партнерів. Якщо такого військового знаходять іноземні правоохоронці, його повертають у підрозділ. Але далеко не завжди.

«У різних країнах — різне законодавство. У деяких самовільне залишення частини не є кримінальним правопорушенням. Правоохоронці тих держав можуть військового і не шукати, тому що це у них кваліфікується як адміністративне правопорушення», — пояснює Грінчук.

Водночас Міністерство юстиції на запит hromadske повідомило, що з початку великої війни не зверталися до іноземних держав щодо видачі українських військовослужбовців, підозрюваних у дезертирстві або самовільному залишенні військової частини. В Офісі генпрокурора заявили, що не збирають таку інформацію.

Хто відповість?

У Головному управлінні комунікацій ЗСУ наполягають, що на навчання за кордон відправляють тільки найкваліфікованіших військових. Старшими в групах призначають досвідчених офіцерів або сержантів, здатних забезпечити дисципліну. Також перед відправкою проводиться психологічний відбір, а військовослужбовців, яких раніше ловили на незаконному перетині кордону, до навчань не допускають.

Водночас контроль над військовослужбовцями покладений на командира. Саме він повинен запобігати правопорушенням з боку підлеглих. За неналежне виконання цих обов'язків передбачена адміністративна та дисциплінарна відповідальність.

До слова, командира 155 бригади Дмитра Рюмшина відсторонили від посади незабаром після вступу бригади в бій. Справа в тому, що комісія Командування Сухопутних військ ЗСУ склала висновок, в якому він був визнаний винним у втечі 50 військових у Франції, зазначає Юрій Бутусов.

У ЗСУ додали, що контроль над військовими під час переїзду за кордон та навчань покладений