«Якщо підпишеш цей контракт — через тиждень тебе не стане». Скандали з мінами або спроба усунути з посади: інтерв'ю з Мариною Безруковою.

Все через то, что Міністерство оборони в грудні 2024 року раптово вирішило змінити статути своїх закупівельних агентств — Державного оператора тилу (ДОТ) та Агентства оборонних закупівель (АЗ). Антикорупціонери це вважали недвозначно: як шлях до ручного управління. Фактично міністр — в обхід Наглядових рад — надав собі право звільняти чиновників, якщо побачить «загрози національній безпеці». Але які саме загрози — конкретизовано не було.

«Такі зміни були внесені практично у всі стратегічні підприємства. Це вимога до закону про державну власність», — повідомляє кільком десяткам людей у залі заступник міністра оборони Дмитро Клименко. Але його аргументи «розсипали» ініціатори самого закону.

«А як ви взяли одну норму і наплювали на іншу цього ж закону — про повноваження Наглядових рад? Це ж незаконно!» — стоїть на своєму Радіна.

Ця історія стала сумнівною, бо принаймні у одного з керівників, а точніше керівника Агентства оборонних закупівель Марини Безрукової, зовсім скоро закінчується термін контракту. Продовжувати його чи ні — має вирішувати лише Наглядова рада цього агентства. Схоже, що напружені відносини АЗ і Міноборони досягли піку. І тепер питання — чи залишиться Безрукова на посаді.

Про загрози та скандали навколо закупівель, кому вони можуть бути вигідні, хто зливає документи і чи є шанс «помиритися» з Міноборони — в інтерв'ю Марини Безрукової для hromadske.

«Напруження почалося раніше»

Почну з того, що вже кілька місяців йдеться про те, що у АЗ і Міноборони напружені відносини. Наскільки я розумію, все почалося з історії об'єднання Агентства з Державним оператором тилу. І зараз таке враження, що це напруження досягло апогею. Міноборони затвердило зміни в статуті Агентства, фактично дозволивши собі звільняти/призначати керівника в обхід Наглядової ради та давати прямі вказівки. І, як говорили на комітеті, для багатьох це стало очевидним сигналом, що так хочуть змінити керівника АЗ і втрутитися в господарську діяльність. Очевидно це і вам?

Думаю, це принаймні чіткий сигнал того, що змінами в статуті повністю нівелюється первісна ідея незалежності Агентства. Незалежність — не означає безконтрольність. Я працюю під повним контролем Міністерства оборони, і воно узгоджує кожен контракт агентства та кожну попередню оплату.

Можу сказати, що напруження почалося раніше. З того моменту, коли я відмовилася безпідставно продовжити терміни поставки українському постачальнику. Тому самому, з яким виник скандал по 120-мм мінам. Я відмовилася зробити це публічно, на великому засіданні, тому що постачальник зривав терміни поставок.

Правильно я розумію, що на продовженні контрактування з цим виробником наполягало саме Міноборони? І чим закінчився скандал з бракованими мінами?

Скажу тільки те, на чому я наполягала: якщо постачальник здатний виконати умови підписаного контракту, то нехай постачає. Якщо не може — нехай платить штрафи, і ми будемо терміново купувати у когось іншого.

Скандал закінчився тим, що Міноборони провело аудиторську перевірку бракованих мін. Одним з її наслідків будуть деякі інституційні зміни в структурі Міністерства. Поки можу сказати лише, що, як встановив аудит, немає підстав звинувачувати в постачанні неякісних мін на фронт Агентство.

Я точно знаю, що зробила все можливе перед укладанням контракту, щоб перевірити ймовірні ризики: я зверталася і в Службу безпеки України, і в Мінстратегпром, і в Міноборони. Насправді мені було очевидно з самого початку, що з цим контрактом будуть проблеми.

«Це була дуже неякісна маніпуляція»

Що стосується змін у статуті Агентства, які зараз отримали розголос. Досі Міноборони комунікувало і пояснювало ці зміни виключно приведенням у відповідність з законом. Хоча на комітеті перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк фактично визнав, що насправді у них були зауваження, наприклад, що не все було закуплено. Що не влаштовує Міноборони і дійсно чи були якісь зриви, непоставки тощо?

Зриви були саме з боку постачальника, про якого ми говорили. Крім того, зриви були з боку СТЕ («Спецтехноекспорту» — ред.) та ще одного українського постачальника, але в меншій мірі.

Заяви про те, що ми купили щось не з переліку або не все з переліку — неправда. Я не маю ні права, ні можливості купити що-небудь не з переліку, це маніпуляція. І це просто неможливо, бо кожен контракт ще на стадії проекту проходить перевірку Міноборони на відповідність списку.

По першому пріоритету переліку було закуплено практично все. Просто Генштабу постійно доводиться вносити зміни в сам перелік та пріоритетність — враховуючи ситуацію на фронті, заплановані операції тощо. І якщо в перелік потрапляє те, що неможливо купити, то його неможливо купити. Про що ми відразу пишемо.

Тут напрошується останній упрек депутата Устинової, зокрема, про те, що в листопаді 2024 року АЗ повідомило Генштабу, що не зможе поставити боєприпасів на 25 мільярдів гривень. Мовляв, є величезна проблема з не використанням коштів і непоставкою обіцяних снарядів армії.

Агентство постійно пише листи на Генеральний штаб з пропозиціями внести зміни в перелік, враховуючи реальну ситуацію зі забезпеченням: зніміть стільки-то мільярдів з таких контрактів і перенесіть на такі-то. Оскільки під контракт реєструються бюджетні зобов'язання, то це бронювання коштів казначейством під конкретний контракт, конкретного постачальника. І якщо ми бачимо, що постачальник не встигає поставити вчасно, ми це бронювання коштів знімаємо і шу